Моя дитина в садку кусається чи б'ється: що робити

Коли ваша дитина в садку кусається або б'є інших дітей, здебільшого це не означає поганий характер чи помилки у вихованні. Дво- і трирічні діти так показують злість, розчарування, втому або захоплення, для яких у них ще немає слів. Допомагає спокійна і негайна реакція, названа вголос емоція, турбота про скривдженого друга і вправи на те, що дитина може зробити замість удару. У більшості дітей кусання минає за кілька місяців, коли розвивається мовлення.

Повідомлення від виховательки «сьогодні він когось укусив» одне з найнеприємніших, які ви можете отримати. Вам соромно, ви боїтеся, що вашу дитину вважатимуть проблемною, і питаєте себе, що робите не так. На батьківських форумах повторюється те саме питання: це етап чи початок проблеми? У цій статті ми пояснюємо, чому діти кусаються і б'ються і що звично для кожного віку. Тут ви знайдете план дій для дому, поради щодо співпраці з садком і ознаки, за яких варто звернутися до фахівця.

Чому діти кусаються і б'ються

Американська академія педіатрії пояснює, що агресивна поведінка у малюків звична, бо вміння стримувати імпульси і висловлюватися словами в них лише розвивається. За укусом чи ударом майже завжди стоїть одна з таких причин:

• Бракує слів. Дитина хоче сказати «це моє» чи «відчепися», але не встигає це швидко вимовити. Рука або зуби швидші.
• Розчарування. Друг забрав іграшку, вежа впала, не можна гойдатися, коли хочеться.
• Перевантаження. Шум, багато дітей на малому просторі, втома перед обідом. Кусання часто з'являється в найважчі частини дня.
• Ріжуться зубки або є потреба щось гризти. У наймолодших дітей кусання буває тілесною потребою, а не нападом.
• Перевірка реакції. Дитина помічає, що укус викликає сильну реакцію дорослих і дітей. Для деяких дітей це цікавий експеримент.
• Захист. Якщо дитину хтось штовхає чи забирає в неї речі, вона може боронитися єдиним способом, який знає.
• Зміни і стрес. Початок садка, народження братика чи сестрички, переїзд. Напруга тоді виходить через тіло.

Що звично в різному віці

Якщо чотири- чи п'ятирічна дитина кусається тижнями, це менш звично і заслуговує більшої уваги.

Щоб оцінити ситуацію, корисно стежити за трьома речами: як часто це трапляється, чи поступово стає краще і чи вміє дитина, заспокоївшись, показати жаль або турботу про друга. Дитина, яка кусає раз на два тижні, а потім приносить заплаканому другові іграшку, на доброму шляху, навіть якщо інколи це ще повторюється.

Коли кусається чи б'ється ваша дитина: план крок за кроком

1. Зупиніть це одразу і спокійно. Притримайте руку або м'яко відведіть дитину. Говоріть твердо, але не кричіть.
2. Скажіть правило коротко і ясно. «Ми не кусаємося. Кусати боляче.» Без довгих повчань, яких дитина в цю мить однаково не сприймає.
3. Спершу подбайте про скривджену дитину. Втіште її і допоможіть їй. Ваша дитина бачить, що увагу отримує той, кому заподіяли біль, а не той, хто його заподіяв.
4. Назвіть емоцію вашої дитини. «Ти розсердився, бо він забрав у тебе екскаватор.» Дитина вчиться, що почуття має назву.
5. Покажіть, що можна зробити натомість. «Коли сердишся, скажи "стоп" або підійди до мене.» Коротко прорепетируйте це разом.
6. Залучіть дитину до виправлення. Вона може подати другові холодний компрес, погладити його чи принести іграшку. Вимушене «вибач» навчить дворічну дитину лише слова. А виправлення заподіяного вчить співчуття.
7. Помічайте, коли це трапляється. Зверніть увагу, чи буває це перед обідом, у грі з одним і тим самим другом чи в галасі. Коли знаєте, що запускає укуси, можете цьому запобігти.

Слова, які допомагають

• «Стоп. Я не дозволю тобі кусатися. Зуби для їжі.»
• «Ти був сердитий. Можеш тупнути ногою чи стиснути подушку, але не бити Якуба.»
• «Подивися, Ема плаче. Їй боляче від укусу. Що ми можемо їй принести?»
• «Коли хочеш іграшку, скажи: "Можна мені?" А потім почекаємо.»
• «Коли не можеш заспокоїтися, підійди до мене, і ми обіймемося.»

Менше допомагають слова, які навішують на дитину ярлик («ти поганий», «кусаєшся, як собака»), і погрози, не пов'язані з ситуацією («не підеш на майданчик»). З них дитина не дізнається, що наступного разу зробити інакше.

Чого не робити

• Кусати чи бити у відповідь, «щоб знала, як це». Дитина засвоїть, що сильнішому можна кривдити слабшого.
• Кричати і влаштовувати велику сцену. Бурхлива реакція може, як не дивно, закріпити кусання.
• Соромити при інших. Від сорому дитина не дізнається, що робити інакше.
• Махнути рукою, «вона ж маленька». Навіть дворічна дитина потребує чіткого і повторюваного сигналу, що кривдити не можна.
• Розбиратися вдома через кілька годин. Маленька дитина не пов'яже покарання ввечері з тим, що сталося зранку.

Коли кусають чи б'ють вашу дитину

Так само важко в протилежній ситуації: дитина приходить додому зі слідом зубів на руці. Гнів і страх зрозумілі. Допомагає:

• спокійно поговорити з вихователькою про те, що сталося і як це в садку розв'язали,
• запитати, як вони пильнуватимуть дітей у ситуаціях, коли таке трапляється,
• навчити дитину чітко сказати «стоп», відійти і покликати виховательку,
• не погрожувати і не казати дитині «дати здачі»,
• з розумінням поставитися до того, що садок не може назвати ім'я іншої дитини і розповісти подробиці про неї.

Місце укусу промийте водою з милом. Якщо шкіра прокушена, кровить або згодом почервоніє і набрякне, покажіть її педіатрові.

Співпраця з садком

З кусанням найкраще впоратися, коли вдома і в садку діють однаково. Домовтеся з вихователькою:

• у яких ситуаціях це трапляється (час, місце, які діти),
• які слова і кроки використовує вихователька, щоб ви вживали ті самі вдома,
• чи може вона в складні моменти запропонувати дитині спокійніший куточок чи заняття,
• як вона вам повідомлятиме, і то також про дні, коли все вдається.

Регулярний короткий зворотний зв'язок допоможе вам побачити, чи стає краще. Хваліть дитину вдома за конкретні ситуації, коли вона розв'язала конфлікт словами: «Пані вихователька сказала, що ти сьогодні сказав Томашу "стоп". Це було чудово.»

Як допомогти дитині вдома

Розширюйте словник почуттів

Називайте емоції, коли читаєте книжки, граєтеся з ляльками і у власних ситуаціях: «Я втомилася і трохи сердита, мені треба присісти.» Дитина, яка вміє сказати «я сержуся», має менше причин кусатися.

Грайтеся в розв'язання суперечок

Двоє плюшевих ведмедиків хочуть ту саму машинку. Разом із дитиною придумайте, що вони можуть зробити: гратися по черзі, попросити, знайти іншу машинку чи покликати маму. Гра дає дитині запас рішень, які вона потім застосує в садку.

Дбайте про сон і їжу

Утомлена і голодна дитина має найменше терпіння, і це стосується дворічної дитини так само, як дорослого після важкого дня. Регулярний сон і ситний другий сніданок зменшують кількість вибухів більше, ніж може здатися.

Дайте простір для руху

Запропонуйте дитині бігати, стрибати, гамселити подушку чи гратися з м'ячем. Дитині, яка може набігатися, менше потрібно виплескувати напругу на інших.

Чому кусання пов'язане з мовленням

Між другим і третім роком дитина щомісяця вивчає десятки нових слів, але в хвилюванні не може швидко ними скористатися. У цей час тіло має «швидшу лінію», ніж мова. Кусання й удари найбільше меншають саме тоді, коли дитина починає говорити короткими реченнями. Тому при агресії допомагає все, що підтримує мовлення: розмови під час звичайних справ, читання, пісеньки і час на те, щоб дитина сама договорила, чого хоче. Коли дитина в гніві кричить «моє!» замість того, щоб ударити, це поступ, хоч поки й не дуже ввічливий.

Кусання від захоплення і під час обіймів

Не кожен укус означає гнів. Деякі діти кусають батьків за плече під час бурхливої гри чи обіймів, коли вони безмежно щасливі і не знають, куди подіти енергію. І тоді діє чітке правило, але тон може бути м'якшим: «Ой, це боляче. Коли хочеш притулитися, обійми мене.» Дайте дитині інший спосіб показати сильну емоцію: міцні обійми, оплески, «ведмеже» стискання рук. Якщо кусання з'являється переважно у збудженні, допомагає вчасно заспокоїти гру, перш ніж дитина «розкрутиться».

Типова ситуація і як її розплутати

Перед обідом двоє дітей сидять за столом із кубиками. Одна дитина будує вежу, друга витягає кубик знизу, і вежа падає. Перша дитина втомлена і голодна, слів не знаходить і кусає друга за руку. Допоможе, коли дорослий:

1. зупинить ситуацію і подбає про скривджену дитину,
2. скаже: «Твоя вежа впала, і ти дуже розсердився. Кусатися боляче, так не можна.»,
3. покаже фразу «Не чіпай, це моя вежа.»,
4. залучить обох дітей до того, щоб знову збудувати вежу, або дасть кожному власні кубики,
5. а наступного разу перед обідом запропонує спокійніше заняття чи раніший перекус.

Так само це працює вдома між братами і сестрами. Важливо навчити обох дітей, що вони можуть зробити інакше. Пошук винного не допомагає.

Коли це буває лише вдома або лише в садку

Якщо дитина кусається чи б'ється лише в садку, найчастіше за цим стоїть те, що приносить колектив: шум, суперечки за іграшки, менше простору, втома від довгого дня. Разом із вихователькою з'ясуйте, коли саме це трапляється, і змініть саме ці моменти.

Якщо агресія з'являється лише вдома, часто це пов'язано з тим, що дитина цілий день у садку трималася правил, а вдома, поруч із батьками, з якими почувається в безпеці, «відпускає». Це може бути й реакцією на зміни в родині або на братика чи сестричку. Допомагають спокійні перші хвилини після того, як ви забрали дитину, більше часу наодинці з нею і чіткі правила, які однаково діють для всіх дітей у родині.

Як говорити з батьками іншої дитини

Садок зазвичай не каже, яка дитина вкусила, і робить правильно. Якщо батьки знайомі і зустрінуться, допомагає коротке і спокійне вибачення без виправдань: «Мені дуже шкода, Адам зараз виражає злість зубами. Ми працюємо над цим удома і разом із садком.» Інший батько чи мати зазвичай найбільше потребує почути, що ви ставитеся до ситуації серйозно. Зайві довгі пояснення, чому це сталося, і сумніви, чи справді це була ваша дитина.

Коли звернутися до фахівця

Зверніться до педіатра, дитячого психолога або до центру консультування і профілактики (centrum poradenstva a prevencie), якщо:

• дитина часто кусається чи б'ється і після четвертого року,
• агресія триває кілька тижнів і не минає, хоча вдома і в садку діють однаково,
• дитина серйозно або навмисно кривдить інших і не помічає, що комусь боляче,
• агресію супроводжує помітна затримка мовлення чи інші труднощі в розвитку,
• дитина кривдить і себе, наприклад б'ється головою чи кусає себе.

Якщо дитина відстає в мовленні, може допомогти й логопед. Більше про це в статті Логопед для дитини: коли вимова дає привід хвилюватися. Якщо агресивна поведінка з'являється переважно вдома після садка, прочитайте статтю Чому дитина після садка вдома нервова.

Короткий список для батьків

• Чи знаю я, в яких ситуаціях дитина кусається чи б'ється?
• Чи вдома і в садку ми вживаємо ті самі слова і кроки?
• Чи досить дитина спить, їсть і рухається?
• Чи навчили ми її, що можна зробити замість удару?
• Чи хвалимо ми її за моменти, коли вона розв'язує суперечку словами?

Як ми це робимо в Sovička

У всіх трьох наших садках є програма EQ. На ній ваша дитина вчиться називати емоції, справлятися зі злістю і сумом, співпрацювати і розв'язувати конфлікти. Ми зміцнюємо її впевненість у собі та емпатію, щоб вона вміла сказати «я сержуся», перш ніж пустить у хід руки чи зуби. У групі 7–15 дітей і одна вихователька, тож конфлікт можна помітити вчасно і розв'язати з обома дітьми. Ваша дитина щодня буває надворі і має досить простору для руху. Якщо вона саме переживає період кусання, скажіть нам про це. Ми домовимося, щоб удома і в садку діяти однаково. Більше про програму на сторінці Наша програма.

Якщо хочете знати, яким був би день вашої дитини і як ми працюємо з емоціями дітей, приходьте до нас поговорити. Домовтеся про візит у спокійний час, коли в садку небагато дітей. Відповіді на інші запитання ви знайдете на сторінці Часті запитання.